Співпраця з університетом у Плзені продовжується - Факультет української та іноземної філології

Співпраця з університетом у Плзені продовжується

Факультет української та іноземної філології > Новини факультету > Співпраця з університетом у Плзені продовжується

Своїми враженнями про чергову поїздку до Чехії у рамках традиційного академічного обміну ділиться студентка групи АН-33 Самойленко Валерія.

Що ж, це моя друга поїздка до Чехії. Почну з того, що в університеті нас дуже гарно зустріли, показали, що нас раді бачити і вітати в цьому місті. Як на мене, це важлива частина, адже ти відчуваєш, що не сам на чужині. Усі викладачі були дуже привітні і готові прийти на допомогу. Наприклад, коли у нас виникли деякі побутові проблеми в гуртожитку, того ж дня все було вирішено. Це приємно, що про нас піклувалися і не забували.

Далі, хочу розповісти саме про навчання. Чесно скажу, було тільки в радість ходити на пари. На парах з чеської мови ми знайомились, порівнювали мови (українську, чеську, німецьку, російську) та найприємніше – співали пісеньки. Також, дуже цікаві були лекції з німецької мови, які викладали безпосередньо корінні німці. Не можу не згадати про лекції з літератури, які теж стали дуже пізнавальними. Ми дізнались більше про чеських письменників та про долю наших письменників у Чехії. Однією з найприємніших подій стала поїздка до Німеччини, яку нам подарував університет. Ми відвідали невеличке баварське містечко Ноймаркт, де побували на пивному заводі, у міській ратуші та в соборі. Однозначно, ця поїзда теж була корисною для нас. По-перше, ми спілкувалися мовою, яку ми вивчаємо (німецькою), а по-друге, ми познайомились із життям у Німеччині. Ми отримали багато безцінного досвіду!

Звичайно, не обійшлось і без подорожей. Першим містом, у яке ми поїхали, став незабутній Амстердам – моя давня мрія. Це місто, яке перевернуло мою свідомість та моє сприйняття життя. Місто, яке дозволяє кожному бути самим собою, у якому ти розумієш, що немає нічого неможливого. Чомусь, саме таким воно мені здалося. Особливо мені сподобалося, наскільки різноманітних представників культур і народів він об’єднує в собі. Друге місто, яке ми відвідали – Відень. Місто королів, аристократії та великих композиторів. І справді, воно величне, від його архітектури відбирає мову. Хочеться просто стояти і милуватися будівлями. Приємно було, випити віденської кави та поласувати штруделем у самому Відні. Також, ми гуляли Прагою, яка не менш велична і прекрасна. Вищеград, статуя Кафки, старе місто – ці приємні спогади залишила по собі Прага. Ще одне місто, про яке не можна не сказати, ‒ Карлові Вари. Я побувала в Карлових Варах навесні і була приємно вражена, проте, Карлові Вари восени – це щось неймовірне! Якщо хочете побачити справжнісіньку ідеальну, золоту осінь, яку малюють художники, про яку пишуть письменники, яка надихає, якою хочеться насолоджуватись, то Вам саме в Карлові Вари. Життя там протікає повільно, ніхто нікуди не поспішає, усі п’ють корисну воду, смакують каву, прогулюються, піднімаються на гори. Окремо хочу сказати про природу, а саме гори, які вкриті різнокольоровими осінніми деревами. Це тотальне естетичне задоволення, прогулятися Карловими Варами в осінню, сонячну погоду.

Та і сам Плзень, місто, у якому ми жили, став рідним для нас. Там кипить студентське життя, ми познайомилися з багатьма студентами з інших країн, які теж приїхали навчатися по обміну. По-перше, це була хороша мовна практика, по-друге, обмін інформацією про культуру наших країн. Плзень восени – теж не менш чарівний. Саме в жовтні місяці проходить дуже багато фестивалів, такі як: фестиваль пива, на який приїздять не тільки чехи, а і багато німців та представників інших країн; День Незалежності Чехословацької Республіки (ми, до речі, попали на кругленьку дату, а саме 100 років з дня незалежності); різноманітні ярмарки, на яких можна скуштувати національні чеськи страви, та просто весело провести час.

Що ж, це однозначно був найкращий осінній місяць у моєму житті! Найцінніше, що я отримала, – це емоції і спогади, враження, які не передати словами! Це все мотивує мене і надалі вчити мову, розвиватися в цьому, адже це дуже круто, коли ти розумієш людину із зовсім іншого куточка світу, коли ти можеш їй щось розказати про себе, і взаємно дізнатись про неї. Спілкування з новими людьми – це однозначно одна з найчудовіших речей на планеті, тому що кожна людина унікальна, кожна людина може тебе чомусь навчити. Саме люди, які нас оточують, роблять нас такими, якими ми є.

Тож, розширюйте свої мовні кордони, долайте внутрішні бар’єри і головне – учіть мови! Це те, що я зрозуміла для себе, і хотіла, щоб розуміли інші. Хочу подякувати університету за таку чудову можливість побути міжнародним студентом. Це справді унікальна нагода, і не кожен український університет дає змогу студентам так розвиватись і подорожувати, як наш.

Валерія Самойленко 

[vcfastgallery_mosaic fgm_layout=”fg_layout3″ fg_type=”magnific-popup” images=”496,497,495″]

Залишити коментар

Перейти до вмісту